Вечір-реквієм «Вільний музичний простір» (пам’яті Героїв Небесної Сотні)

У середу,  24 лютого 2016 року, було проведено  музичний вечір-реквієм, присвячений світлій пам’яті Небесної Сотні. Зі вступним словом до присутніх у актовій залі звернулася заступник директора з виховної роботи Фурко Л.Я., котра зазначила, що саме Небесна Сотня показала нам шлях до світла, правди та істинної свободи. Це були звичайні люди, різні за своїми уподобаннями та професійною діяльністю. Але водночас такі схожі. Їх поєднала віра у перемогу добра над злом, надія на краще майбутнє та любов до України.Вечір розпочали хвилиною мовчання.  Право запалити вогонь пам’яті подвигу Небесної Сотні біля посаджених дубків надали  Роксолані Митко, Олександру Вавріну, Ользі Баб’як за найкращий рейтинг серед учнів 6(10)-го класу. Ведучі Марічка Гарбіч та Тарас Курилко влучно та лаконічно розповідали про подвиг Героїв Небесної Сотні, завдяки якому народилася нова незалежна нація.  Музичні номери були насичені болем та сумом за загиблими Героями. У актовій залі прозвучали пісні як у виконанні духовного хору («Небесна Сотня», «Молитва української дитини»), так і соло («Небесну Сотню, Господи, прийми» - М.Іськів, «Мамо, не плач» - М.Чернецька, «Про мальви» - Н.Грабовська), дуетні номери («Не спи, моя рідна земля» -М.Рутецька, А.Гачкевич, «Над землею тумани» - Н.Грабовська, В.Баб, «Повернись» - М.Іськів, М.Чернецька), тріо (С.Вороновська, М.Чернецька, М.Іськів – «Ой впав хлопець», М.Маркевич, Х.Тихоліз, С.Тіщенко – «Подай руку Україні»). Виконавці пісень майстерно передали змістовне й емоційне наповнення музичних творів, звичайно, завдяки копіткій праці вчителя музичного мистецтва Олександра Григоровича Зеліска. Вразили всіх присутніх поетичні рядки «Все летить шкереберть»  у виконанні Уляни Майби, а наймолодший учасник заходу Микола Павлик прочитав пезію «Звернення сина до матері» зі сльозами на очах.  Глядачі мали змогу переглянути відеокліп «Небесна Сотня. Десяток небесних ангелів» і почути короткі історії життя про десятьох зовсім юних Героїв, які відійшли у вічність. А авторські пісні Святослава Вакарчука – «Мить», «Не треба нам тої війни» - заставили задуматися над сенсом людського буття.

 

Швидко та непомітно закінчився захід, а в актовій залі всі мовчки ще сиділи, переосмислювали почуте та побачене. Небесна Сотня знайшла героїчну смерть, а натомість залишила нам життя. Яким буде це життя  - залежить тільки від нас самих. Єдине, про що ми повинні пам’ятати: Герої не вмирають! Герої живуть вічно! Слава Україні! Героям слава!