Чорна сповідь моєї Вітчизни

Минуле століття пронеслося над Україною трьома голодоморами: 1921-1922, 1932-1933 і 1947років.  Такої страшної трагедії, яку пережив український народ у 30-х роках, не зазнав, мабуть, жоден народ в історії людства.

   На знак  пам'яті про ті  жахливі часи в історії України та безневинно замордованих голодом в НВК відбулося відкрите засідання клубу «Ми – українці» «Чорна сповідь моєї Вітчизни».

   Шкільний бібліотекар Галина Квасниця оформила експозицію "Жнива скорботи", присутні переглянули документальний фільм «Голодний 33-ій. Постгенетичний синдром»,  схилили голови в скорботі та вшанували хвилиною мовчання тих, хто загинув від голодомору 1932-33 років, запалили свічу на знак того, що пам'ять про Голодомор вічна, як реквієм, як пересторога  всім сущим на Землі!

  Музичний супровід та поетичне наповнення підкреслили трагічність того, про що йшла мова. А ведучі заходу зазначили, що сьогоднішнє покоління, знає про ту Голодну голгофу нашого народу тільки  з оповідей старших людей, книг з історії, фільмів, тому вдячне Богові за світлі весни і  врожайні осені. 

День української писемності та мови

8 листопада 2019 року в НВК відзначили День української писемності та мови.  У програмі святкування було чимало цікавих заходів. 

     Учні початкової школи провели акцію «Наша мова кольорова». Діти з кольорового паперу вирізали проекції своїх долоньок і написали, для чого потрібно берегти рідну мову. Пізніше старшокласники та вчителі долучилися до написання 19-го Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. А завершилося відзначення Дня української писемності та мови повідомленням-презентацією «Цікаві факти з життя Преподобного Нестора-літописця Печерського».

     Доторкнутися до джерел духовної культури рідного народу, поглибити знання про витоки писемності та розвиток української мови, усвідомити необхідність пропагування української мови в суспільстві, та прагнення підвищити власну мовну культуру –  обов’язок кожного українця.